 - З
Олександром Злотником ми познайомились тоді,
коли він був ще зовсім молодим. Та й на мої плечі
не так тиснув тягар літ... І з того часу ниточка нашої співпраці ніколи не переривалась: щороку ми випускали в політ хоча б одну пісню. Скажу відверто - мені радісно, що багато з них піднялись у небо так високо, що їх почула вся Україна, почули люди з країв далеких і близьких. Сьогодні Олександр Злотник визнаний майстер пісні, один з найталановитіших і найактивніших композиторів в Україні, та ще делікатна, чуйна людина, товариш, на якого, як мовиться, можна покластися в будь-яку життєву негоду. Тож будь, дорогий Олександре, такий завжди і у всьому. Вадим Крищенко, поет-пісняр, Заслужений діяч мистецтв України. - Якби мене спитали, хто з композиторів 70-90-х років визначив своєю творчістю напрямки розвитку української естрадної пісні, серед кількох відомих імен я перш за все назвала б Олександра Злотника. Про це свідчить і майже тисяча пісень, і такий зорепад, виконавців, як Назарій Яремчук і Оксана Білозір, Микола Гнатюк і Валерій Леонтьєв, Софія Ротару, Лілія Сандулесу і Іво Бобул, Йосип Кабзон, Лев Лещенко та багато інших. Проте, якби О.Злотник написав лише такі пісні, як "Родина", "Гай, зелений гай", "Батько і мати", "Свічка", "Маки червоні", " Му зиченькі",." Котики вербові", "Неповторність" - йому і тоді вже було б відведене чільне місце на Олімпі української естради. Пісні Олександра Злотника малюють нам його портрет – людини неординарної за інтелектом і, водночас, щирої й емоційної, професіонала найвищого гатунку, якому підвладне все, до чого він доторкається. А від того йде і зворотній зв'язок. Адже його пісня здатна і нас, слухачів, зворушити, викликати сум і радість, здатна здивувати нас – ніби вперше! – красою світу, природи, кохання, дати нам очищення від буденного життя. Галина Конькова,кандидат мистецтвознавства. |
    |
|
|
|
 |
|||
 |
 |
 |
 |
 |
|||
|
